Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
вул. П.Орлика, буд.4а, м. Київ, поштовий індекс 01043
захисника:
Чернюка Юрія Васильовича,
проживає за адресою: вул. Набережна,34, с. Маліївка Березнегуватського району Миколаївської області, поштовий індекс 56214
в інтересах
Чернюка Олександра Юрійовича
відбуває покарання в АВК №83 смт. Костянтинівка Ар-бузинського району Миколаївської області
На ухвалу
Апеляційного суду Миколаївської області від 25 травня 2010 року по справі №11 – 285/10.

На рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 березня 2010 року по справі 1-45/2010 р. та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 25 травня 2010 року по справі №11 – 285/10.
(Повторна скарга з урахуванням та усуненням недоліків зазначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5-1302ск10 від 15.12.2010 р. та листом начальника управління забезпечення діяльності судової палати у кримінальних справах Гомонай О.І. від 20.12.2010р.. День отримання копії постанови про відмову у витребуванні справи - 30.12.2010р)

22 березня 2010 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у відкритому судовому засіданні ви-знав винним Чернюка Олександра Юрійовича, 08 грудня 1989 року народження, уродженця с. Нововолоди-мирівка, Березнегуватського району, Миколаївської області у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України і призначив покарання у виді 5 років позбавлення волі.
25 травня 2010 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Миколаївської області розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу №11–285/10 р. за апеляцією захи-сника Чернюка Ю. В. на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області по справі № 1-45/2010 від 22 березня 2010 року, який визнав винним Чернюка О. Ю., 08 грудня 1989 року народження, уродженця с. Нововолодимирівка, Березнегуватського району, Миколаївської області та залишила апеляцію захисника Чернюка Ю. В. без задоволення, а вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 березня 2010 року відносно ЧЕРНЮК О. Ю. - без змін.

Але аналіз рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області та ухвали Апеляційного суду Мико-лаївської області вказує на те, що в справі є підстави передбачені ст. 367 КПК України для їх скасування, а саме:
1) односторонність та неповнота досудового і судового слідства;
2) невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи;
3) істотні порушення кримінально-процесуального закону;
4) неправільне застосування кримінального закону;
Таким чином, цей рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області та ухвала Апеляційного суду Миколаївської області є незаконними і підлягають скасуванню, а сама справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з причин викладених нижче.
Підстави для скасування рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області та ухвали Апеляційного суду Миколаївської області .


1. Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області та ухвала Апеляційного суду Микола-ївської області є необґрунтованими та такими, що постановлені з порушенням вимог Конституції України:

1.1 Оперуповноважений Березнегуватського РВВС Миколаївської області майор Ходика О.В. подав рапорт (а.с.211) 25.01.2010р. вхідний №332 на ім’я нач. Березнегуватського РВВС Миколаївської області підполковника Климіка О.Г., в якому доповідав, що Чернюк О. Ю. в якості затриманого знаходився в приміщенні Березнегуватського РВВС з 26.09.2009 р. з 21 години 00 хвилин по 12 год 27.09.2009 р. до оформлення по ст. 115 КПК України. Ходика О.В. з ним у службовому кабінеті проводив бесіду, на предмет, в якому місці знаходяться ті гроші, які він отримав він закупівельника Вороніна - операти-вний псевдонім «Кравченко». 26.09.2009 протокол затримання після доставлення в приміщення РВВС не складався. В залі суду суддя Яворська Н.І. зачитала цей рапорт(а.с.211), який є тестом для його чи-таючим на відчуття гумору та по суті майже дослівно переписаний з п'єси М.В. Гоголя "Ревізор" (д.4, яв.15). В якій Городничий каже Хлестакову :"Унтер-офіцерша набрехала, що я її висік; вона бреше. Вона сама себе висікла." По нав’язливій логіці майора Ходики О.В. засуджений сам добровільно знаходився в його кабінеті №9 без перериву 15 год., без сну, води, їжі, без вільного доступу до туалету, прикувавши себе наручником до батареї, та дбайливо зберігав в своєму задньому проході свого тіла речовий доказ проти себе -дві купюри по 50 гривень. А коли не зміг своєчасно відійти в туалет та замарав свої труси, то все одно зберіг доказ проти себе та добровільно потім видав чистими (згідно експертизи) ці гроші своїм друзям по бесіді.
Таким чином строк затримання Чернюка О.Ю. склав фактично 96 годин замість передбачених законом 72 годин. Безперервний допит без сну, їжі, в неприродних позах, в непристосованих приміщеннях затриманого Чернюка О.Ю. склав з 21година 26.09.2009 р. – 22 година 27.09.2009 р. = 25 годин. В Бе-резнегуватському РВВС відсутній (закрито) ІТТ. В Снігурівський ІТТ він був доставлений лише на-ступного дня о 22 годині 30 хв. 27.09.2009. р. Суд встановив, що майор міліції Ходика О.В. перевищив свої службові повноваження (а.с.211), та незаконно утримував в непристосованому приміщенні Бере-знегуватського РВВС та проводив безперервний допит 36 годин без сну, відпочинку,води, вільного доступу до туалету, їжі затриманого Чернюка О.Ю., після чого останній себе само оговорив. Вирок суду 1-ї інстанції вказує вірно початок затримання та що затримання не було своєчасно оформлено по ст. 106, 106-1 КПК України через зарахування в строк відбуття покарання засудженому Чернюку О.Ю. саме з 26.09.2009 р.. В Снігурівський ІТТ затриманий Чернюк був доставлений лише через 36 годин після затримання та безперервного допиту, а саме 27.09.2009р. о 23 годині; Таким чином порушено ст. 29 Конституції України– право на свободу та особисту недоторканність та затримання значно більше 72 годин. Висновок ухвали Апеляційного суду (стор. 16, абз. 4) суперечить встановленим фак-там та переконливим доказам.
1.2 В судовому засіданні закупівельник наркотиків №1 свідок Оніщук Віталій Степанович - оперативний псевдонім «Шевченко О.І.», який, незважаючи на те, що його самовільно розшифрували прокурор - обвинувачувач Дяченко Д. та суддя Яворська Н.І., чесно признався у відкритому судовому засіданні, що закупляв коноплю у невідомого «товариша» та товариша цього «товариша», особистість якого в суді не встановлено, а також на нього немає жодних матеріалів ні в досудовому слідстві ні в судовому слідстві. Якщо свідок Оніщук В.С. не може повідомити джерело, з якого він одержав інформацію про обставини, що охоплюються предметом доказування у кримінальній справі ("йому сказали", "хтось говорив"), така інформація не може бути доказом. Апеляційний суд в своїй ухвалі (стор.4, абз.4) поси-лається на це невідоме джерело інформації, що суперечить ч.3 ст.68 КПК України. Майор Ходика О.В., з показань свідка Оніщука В. С. - оперативний псевдонім «Шевченко О.І.», організував зустріч цього невідомого агента -«товариша» з двома закупниками (Оніщуком та Вороніним, який був за кермом авто) та двома понятими, та умисно не допитав його як свідка чи підозрюваного на досудовому слідс-тві та скрив від правосуддя його існування. Свідки: керівник 2 оперативних закупівель майор Ходика О.В., свідок –понятий Трифоненко А.В., свідок –оперативний закупівельник Воронін –«Кравченко», який під час першої закупки о 21 год.30 хв. 26.08.2009 р. був за кермом авто, заперечують існування цього «товариша» та візит до нього. Показання свідка майора Ходика О.В. істотно суперечать поданим ним же рапортам на досудовому слідстві та показанням в суді свідків Оніщука В.С. та Трифоненка А.В, які заперечують присутність на оперативній закупці керівника операції Ходики О.В., який перебував в обумовленому місці за 30 км та чекав результату оперативної закупки в приміщені Березнегуватсь-кого РВВС. Цього анонімного невідомого «товариша» та цього «товариша» другого його «товариша» не було ідентифіковано ні в досудовому слідстві ні в судовому слідстві. Очних ставок, незважаючи на дві вказівки Прокурора району Корженко С.О. та заступника обласного прокурора Боршуляк І.І. даних слідчому Юрочко В.М, з Чернюком О.Ю. з цими «невідомими товаришами» не було проведено. Інфор-мація про цих двох «невідомих товаришів» повністю відсутня в матеріалах досудового та судового слідства. Оперативна ідентифікація засудженого Чернюка О.Ю. через видуману свідком Оніщуком В.С-- оперативний псевдонім «Шевченко О.І.», невідому особу «товариш!?» підмінена штучним процесуа-льним розпізнанням через цю ж невідому особу, що суперечить ст..62 Конституції України та ст.68 КПК України. Не можуть бути доказами дані, повідомлені свідком, джерело яких невідоме. Якщо показання свідка Оніщука В.С-- оперативний псевдонім «Шевченко О.І.» базуються на повідомленнях іншої осіби, то ця особа повинні бути також допитана. Та цю невідому особу навіть не намагалися встановити. Але, незважаючи на це, вирок Снігурівського суду посилається на це анонімне вигадане джерело оперативної дезінформації, як доказ. Посилається на цього аноніма, як на доказ, також Апе-ляційний суд як доказ. Ці припущення суперечить ст. 62 Конституції України: «обвинувачення не може ґрунтуватися на … припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.». Але незважаючи на це суди посилаються на ці невідомі видумані та суперечливі джерела інформації як докази.

1.2.1 Висновок судів 1-ї та 2-ї інстанції про час проведення оперативної закупки 25.08.2009 р. о 20.00 не відповідає дійсності. Згідно протоколу про проведення оперативної закупки (а.с.8) в цей час учасники перебували за 30 км від точки закупки. А закупка проводилась через 1 год. 30 хв. після заходу сонця, приблизно о 21.30 26.08.2009 р. коли, як свідчать безпосередні учасники Трифо-ненко А.В. та Оніщука В. С. - оперативний псевдонім «Шевченко О.І.»,, «було темно та видно було тільки силуети». Показання свідків Трифоненко А.В. та Онищука В. С., даних в суді не узго-джуються по часу з висновками суду. На сторінці 7 в ухвалі Апеляційного суду вказано, що опе-ративна закупка була почата лише о 20год. 05 хв. 26.08.2009 р. що суперечить висновку цього ж суду, що оперативна закупка уже була проведена вже о 20год. 00 хв. 26.08.2009 р. Таким чином Апеляційний суд суперечить сам собі по часу на 1 год.30 хв. та по відстані на 30 км від точки за-купки. Це має суттєве значення, так як сонце зайшло 26.08.2009 р. о 19 год. 57 хв., а місяць о 21год. 27 хв.. Тому через повну темряву свідки нічого не бачили. На це правдиво свідчить в су-довому розгляді свідок Трифоненко А.В. (а.с.309-310). Навмисним переміщенням на 1,5 години часу злочину 26.08.2009 р. Апеляційний суд намагається штучно «підсвітити» злочин ,що фак-тично стався в повній темряві, та штучно зробити зрячими зразу декілька свідків та «озакони-ти» (чи «освітити») їх свідчення. Час злочину по версії Апеляційного суду не збігається в часу з показаннями свідків. Це лише припущення Апеляційного суду. Чим порушено ст. 62 Конституції України.
1.2.2 Свідок Трифоненко А.В. в суді змінив свої свідчення дані ним на досудовому слідстві (а.с.13, а.с.30-32) і які суперечать свідченням зниклого свідка Корня С.В.(а.с.14, а.с. 33-34). Але клопо-тання в суді захисника Чернюка Ю.В. про визнання показань Корня невідносними та незакон-ними суд не розглянув. Показання зниклого свідка Корня, дані ним на досудовому слідстві су-перечать свідченням в суді свідка Трифоненко А.В., але суд посилається на ці два суперечливі свідчення одночасно. Суперечливі свідчення не можуть бути доказами, але Апеляційний суд в своїх висновках посилається на ці суперечення та зробив суперечливий висновок, що вони уз-годжуються між собою.
1.2.3 Замість свідчень свідка Трифоненко А.В., даних ним в судовому засіданні (а.с.309-310) в ухвалі Апеляційного суду(с.5) неправомірно приводяться свідчення дані ним на досудовому слідстві (а.с.13), які в суді навіть не досліджувались і тому не підлягають оцінці в силу вимог ч. 2 ст. 323 КПК України та які суперечать між собою.. . В судовому слідстві свідок Трифоненко А.В. на запи-тання прокурора відповів : «Підсудного не знаю. Якого числа не пам’ятаю мене запросили бути понятим. Села не пам’ятаю, було темно, Я бачив силует хлопця і закупника. Облич не бачив. Оперативна закупка проводилась коли було темно. Я не знаю того села і які там будинки. Я бачив силует, облич не бачив. Впізнати не можу». Свідок підтвердив в суді тільки факт закупки коноплі. Розпізнати продавця чи невідомого «товариша», чи невідомого товариша «товариша», через які проведено впізнання, і на які посилаються обидва суди, не зміг. Ст. слідчий Юрочко проводячи досудове слідство, незважаючи на вказівку двох прокурорів та за свій обов’язок ви-кладений ним в проханні про продовження строків слідства (а.с.127-131, а.с 165-169), не провів впізнання та очних ставок. Те, що продавець саме Чернюк О.Ю., є лише припущення із невідомого джерела. Помилкове посилання на недосліджені в судовому слідстві свідчення суперечить ст.62 Конституцї України - Обвинувачення не може грунтуватися … на припущеннях.
1.3 Суди 1-ї та 2-ї інстанції посилаються на показання самого осудженого Чернюка О.Ю., начебто даних ним на досудовому слідстві. Спершу о 17год. 00 хв. 26.08.2009 р. осуджений заперечував про скоєння злочину, чим підтверджується протоколом обшуку житла, де він (Чернюк О.Ю.) мешкав (а.с.56-57), в якому вказано (цитата) «Проведено особистий обшук Чернюка О.Ю. … грошей .. чи наркотиків не виявлено». Їх дійсно не було. Згідно поданого рапорту майора Ходики О.В. (а.с.211) від 25.01.2010р. вхідний № 332 на ім’я нач. Березнегуватського РВВС Миколаївської області підполковника Климіка О.Г., в якому доповідав (цитата) : «Доповідаю, що в період з 26.09.2009 р. приблизно з 21 години до моменту затримання в порядку ст. 155 КПК України до 11 год.45 хв. 27.09.2009 р. Чернюк О. Ю. знахо-дився в Березнегуватському РВВС. Я з ним у службовому кабінеті проводив бесіду на предмет, в якому місці знаходяться грошові кошти, які він отримав від продажу коноплі Кравченку 26.09.2009 р.» Таким чином «бесіда» проходила безперервно 14год.45 хв. без сна, їжі, води, відпочинку. Справа в тому, що в Березнегуватському РВВС Миколаївської обл. відсутній ІТТ. Порушенням прав затриманого Чернюка О.Ю. є тримання його в приміщенні Березнегуватського РВВС без реєстрації факту затримання та ще й впродовж часу,що багаторазово перевищує максимально дозволений термін тримання затриманих осіб в рай. органі внутрішніх справ , а саме більше 3 годин. Згідно п. 4 Інструкції з організації роботи чергової частини РВВС, затвердженої наказом МВС України від 18.08.1992 №485, черговий в ніч з 26.09.2009 р. на 27.09.2009 р. не провів особистий огляд Чернюка О.Ю. та огляд особистих речей затриманого, протокол затримання 26.09.2009 р. не було своєчасно складено. Доставлений о 21.00 26.09.2009 р. Чернюк О.Ю. до моменту складання протоколу по ст.115 КПК аж через 14год.45 хв. не мав об’явленого йому статусу затриманого чи підозрюваного з набуттям своїх прав затриманого.
Обладнання кімнати для дізнання, в якій Чернюк О.Ю. тримався безперервно 36 годин, не передбачає, що він може в ній спати. Як наслідок, відсутність спальних речей (матраців, постільної білизни тощо), що є порушенням Наказу МВС України від 25.09.2006 №946. Більш того, за умови, що він знаходиться у кімнаті більше трьох годин, працівники міліції зобов’язані його годувати гарячою їжею, задля чого в черговій частині повинні бути: миски (тарілки) для першої страви, миска (тарілка) для другої страви, кружка, ложка (з урахуванням на одне койко-місце або одну особу). Однак в приміщенні Березнегуватського РВВС , де затриманий Чернюк О.Ю. був 36 годин, не годують та їм не надають постільних речей (у чергових частинах немає ані продуктів харчування, ані посуду, ані постільних ре-чей).
Забезпечення осіб, які утримуються в кімнатах для доставлених, їжею передбачено частиною 5 ст. 5 ЗУ «Про міліцію» та п. 4.4.4. Інструкції з організації роботи чергової частини міського, районного відділу (відділення) внутрішніх справ на транспорті, міського, селищного відділу (відділення) міліції, за-твердженої Наказом МВС України від 18.08.1992 р. № 485 «Про заходи щодо подальшого вдосконалення діяльності чергової служби ОВС України», а забезпечення постільною білизною – вимогами Наказу МВС України від 25.09.2006 № 946.
В кімнаті для дізнання №9 Березнегуватського РВВС туалет відсутній, тому прикутий наручниками до труби Чернюк О.Ю. не мав вільного доступу до туалету, який знаходиться у дворі, а міліціонери заморені після «бесід»- тортур в цей час перебували в другому приміщені РВВС та не забезпечили вільний доступ до туалету. Це викликало у Чернюка О.Ю. ще додаткові фізіологічні тортури та при-ниження: його сечовий міхур та пряма кишка просто розривались. Не було забезпечено у кімнаті для дізнання Березнегуватського РВВС вільного доступу до питної води, в наслідок чого затриманого мучила спрага. Існує Рішення колегії МВС України № 29км/02 від 12.07.2007 «Про стан виконання ви-мог МВС України з питань забезпечення конституційних прав і свобод громадян, дотримання закон-ності та запобігання надзвичайних подій в органах внутрішніх справ», затвердженого Наказом МВС України №243 від 12.07.2007, згідно п. 13.9. якого необхідно «у всіх органах та підрозділах забезпечити ведення журналів обліку громадян, які перебували в приміщенні протягом робочого дня та в нічний час». Але воно не виконано.
Порушення прав Чернюка О.Ю.:
• Тримання 14год.45 хв. безперервно, проводячи «бесіду», в наручниках прикутого до батареї;
• Відмова годувати затриманого,
• Незабезпечення вільного доступу до туалету.
• Відсутній ІТТ, але затриманому не було видано постільних речей для сну та відпочинку.
• В РВВС відсутній водопровід, і бачка з кранами для питної води немає, не має вільного доступу до води
• Позбавлення сну протягом 36 годин.

За свідченнями засудженого Чернюка О.Ю. даними ним в судовому засіданні, інспектор режиму сек-ретної служби Березнегуватського РВВС лейтенант Сурма О.М. особисто в вранці 27 вересня 2009 р. проводив допит Чернюка О.Ю. та незаконно примінив психологічні заборонені прийоми через фізі-ологічні заборони сну, відпочинку, голоду, спраги, штучної затримки виконання фізіологічних потреб (пісять та какать) методом навіювання та гіпнозу ввів затриманого Чернюка О.Ю. в стан трансу та внушив йому установку на признання в невідносних до нього злочинів та на самооговор. Потім на-писав своєю рукою текст та змусив Чернюка О.Ю. вивчити його напам’ять та під тортурами змусив поставити під своїм текстом автограф-підпис Чернюка О.Ю. Потім оформив незаконний допит як по-яснення з датою на 1 день раніше, чим скрив від Чернюка О.Ю. його статус затриманого та не роз’яснив його конституційні права та змусив Чернюка О.Ю. підписати неправдиві свідчення, згідно яких, по версії лейтенанта Сурми О. М., обидві оперативні закупки 25 серпня 2009 р. та 26 вересня 2009 р. проводила одна й таж особа-закупівельник, що не узгоджується з матеріалами досудового та судового слідства. . Саме ці неправдиві та вимушені свідчення Чернюка О.Ю. були покладені в основу обвинувального висновку, що нібито Чернюк О.Ю. двічі продавав коноплю одній і тій же особі по імені «Олексій» та прізвище «Шевченко»(а.с.219). Інспектор режиму секретної служби Березнегуватського РВВС лейтенант Сурма О.М. приміняючи недозволені фізичні та психологічні прийоми змусив Че-рнюка О.Ю. оговорити себе та підписати неправдиві свідчення . Дія 36 часового безперервного сеансу гіпнозу, в чередуванні з катуваннями, голодом, неприродними позами, позбавленню вільного до-ступу до туалету, побиттям закінчилась лише через 10 днів після повернення затриманого із СІЗО №20 коли Чернюк О.Ю. відмовився від своїх неправдивих свідчень. Апеляційний суд необґрунтовано не прийняв до уваги свідчення Чернюка О.Ю. в судовому засіданні, які узгоджуються з протоколом обшуку(а.с. 55-56) та результатами експертизи (а.с.195-198), та відмову від самооговору Чернюка О.Ю., але посилається на суперечливі показання написані рукою інспектора режиму секретної служби Березнегуватського РВВС лейтенанта Сурми О.М. та підписані Чернюком О.Ю., дані в стані гіпнозу, які не узгоджуються з показаннями інших свідків в обставинах злочинів та учасниках.
Цими діями органи дізнання порушили ст. 26 Конституції України. . Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
1.4 Після таких антиконституційних дій органів дізнання Чернюк О.Ю.підписав наступні показання за авторством лейтенанта Сурма О.М. Цитата із обвинувального висновку(а.с.219) : «Наприкінці серпня 2009 року приблизно о 21 год. 00 хв. до його двору приїхав автомобілем раніше Чернюку ніколи не знайомий молодий хлопець, автомобіль марки «Шевроле» блакитною кольору. Незнайомець покликав Чернюка О.Ю., він вийшов із свого двору і незнайомець сказав, що його звуть Олексій, сказав, що він із м. Снігурівка, і спитав Чернюка, чи не має в останнього коноплі на продаж, також сказав, що за коноплю він дасть Чернюку грошей скільки той скаже. Так як в Чернюка коноплі не було, він сказав що в нього її немає. … 26 вересня 2009 року приблизно о І5 годині дня Чернюк був дома із батьками. У вказаний час до його помешкання тим же, автомобілем «Шевроле» приїхав знову Олексій, він був сам. Олексій знову просив Чернюка продати йому коноплі. Останній сказав, що в нього немає сухої, що є і сира. Олексій сказав, що йому все рівно, що в нього є гроші і що так як він займається горіхами, йому не хочеться їхати додому в м. Снігурівка в пусту, і погодився купити в нього сиру коноплю. … Після того як від двору Чернюка поїхав Олексій, через хвилин 20 до помешкання Чернюка приїхали працівники міліції він їхню машину помітив і впізнав по синьому номерному знаку. … Чернюк сказав, що дома в нього нічого не має ні грошей ні конопель. Після цього в помешканні батьків Чернюка в якому він проживає за адресою вул. Набережна 34 в с. Маліївка було проведено працівниками міліції обшук, в ході якого вони нічого не знайшли, ні грошей ні наркотиків…». Як видно із пояснень, Чернюк О.Ю. вказує, що в двох епізодах, а саме 25.08.2009 р та 26.09.2009 р. закупник був один і той же по імені Олексій і він був сам. Прислівник «Знов» вказує на повторення «удруге, повторно». У висновах судів 1-ї та 2-ї інстанції шляхом штучного видалення із тексту документа прислівника «знов»,що вказує на повторення «удруге, повторно» штучно змінено суть показань Чернюка О.Ю. І замість одного закупника по імені «Олексій» в двох епізодах судді штучно створили 2 закупників в 2 епізодах. Ці штучно створені 2 свідки із одного «Олексія» судді двох інстанцій невдало намагаються таким спосо-бом узгодити з іншими показаннями свідків. Таке спотворення показань засудженого Чернюка О.Ю. (а.с.219) називають в ухвалі «перевіреними судом показаннями». Два закупника своїми свідченнями претендують на одне місце по свідченням Чернюка О.Ю.. Один закупник зайвий. Хто саме суд, не дос-лідив, а узгоджені пояснення Чернюка О.Ю. необґрунтовано не прийняв до уваги. Апеляційний суд в своїй ухвалі (сторінка 5, абзац 4) таким чином створив штучно «зайвого» свідка та штучний доказ.
1.5 В ухвалі Апеляційного суду (сторінка ухвали №5) замість свідчень свідка Вороніна (таке прізвище вказано у нього в обвинувальному висновку) - оперативний псевдонім «Кравченко» даних ним в за-критому судовому засіданні суду (а.с.309) неправомірно приводяться свідчення дані ним на досудо-вому слідстві (а.с.13), які в суді навіть не досліджувались і тому не підлягають оцінці в силу вимог ч. 2 ст. 323 КПК України. Більш того, прослуховуючи аудіофонограму судового засідання під час розгляду зауважень до протоколу судового засідання було виявлено, що показання свідка Вороніна - операти-вний псевдонім «Кравченко» суттєво відрізняються від показань зачитаних від його імені, які він по словам судді Яворської Н.І. давав самостійно в закритому судовому засіданні без присутності захис-ника Чернюка Ю.В., незаконно видаленого головуючою суддею Яворською Н.І.. Засуджений не був присутній в закритому судовому засіданні - його ухвалою суду було видалено із залу засідання під час допиту свідка Вороніна. Але про видалення із залу засідання захисника Чернюка Ю.В., та не надання захиснику можливості виконувати обов’язок захищати підсудного, такого в жодному українському законі не вказано. Лише в Кримінальному кодексі вказано, що такі дії кваліфікуються як службовий підлог, перевищення службових повноважень, перешкоджання захиснику виконувати свої обов’язки, примушування свідка Вороніна до дачі неправдивих свідчень. Заперечення захисника проти видалення були необґрунтовано відхилені. Заперечення ґрунтувались на обставинах по перше: співробітник міліції Воронін - оперативний псевдонім «Кравченко» був двічі розшифрований в обвинувальному висновку під своїм прізвищем Воронін (а.с.218, а.с.226). По-друге: я був ним особисто запрошений для обшуку як понятий за 3 місяця до суду по іншій справі. По-третє: до того ж 18.09.2009 року він особисто підходив до мене до дому, щоб купити наркотики, на що я йому відмовив. І він це підтвердив в своїх показаннях. По-четверте: до початку засідання суду ми мирно бесідували з ним біля входу в суд. По-п’яте: інший свідок Оніщук В.С. - оперативний псевдонім «Шевченко О.І.», був теж суддею та прокурором розшифрований та давав свідчення у відкритому судовому засіданні, які до речі суттєво відрізняються від його агентурних донесень в ОРС «Коропчуки» та матеріалах досудового слідства. Тому, прийнята екстрена незаконна ухвала суду 1-ї інстанції про проведення закритого засідання та ще й з безпідставним незаконним видаленням захисника із залу суду була незаконною, антиконсти-туційною. Заперечення всі були відхилені. Прослуховуючи аудіофонограму судового засідання під час розгляду зауважень до протоколу судового засідання ми з суддею Яворською Н.І. шукали підтвер-дження того, що свідок Чернюк Л.І. в судовому слідстві говорила проте, що бачила що руки її сина сві-тились. Цей штучно створений доказ суддею Яворською Н.І. наведено як доказ вини Чернюка О.Ю. Свідок Чернюк Л.І. є моєю дружиною та матір’ю засудженого Чернюка О.Ю.. Між захисником та суддею виник спір про походження цього видуманого суддею Яворською Н.І. доказу. Тому ми прослуховували аудіофонограму судового засідання під час розгляду зауважень до протоколу судового засідання декілька разів (здається 6) та не знайшли того запису, де мати говорила що руки її сина світились, вона говорила про синець на щоці сина. Люмінесценція рук дійсно була відсутня тому, що події відбувались о 17.00 26.09.2009 р. на подвір’ї. При сонячних променях люмінесценції дійсно не було видно. Але цей штучний доказ, створений особисто суддею Яворською Н.І. тепер уже дрібниця. Тому що при прослуховуванні аудіофонограми були виявлені суттєві розходження між показаннями свідка Вороніна -«Кравченко» даними ним в закритому засіданні без незаконно видаленого захисника та тими, що від його імені зачитала суддя Яворська Н.І. Записані на аудіофонограмі жіночі голоса, які я не зміг точно ідентифікувати, давали в закритому засіданні поради свідку як відповідати, та редагували його свідчення. Більш того було виявлено в запису характерні шуми, які присутні при аудіомонтажу. Відсутня ухвала суду про припинення фіксування судового процесу технічними засобами. В зв’язку з тим, що на вимогу захисту в суді першої інстанції при розгляді справи по суті проводилось повне фіксування судового процесу технічними засобами згідно ст 87-1 КПК України, то порушення запису повинно бути неможливим. Конституція України передбачає повне фіксування судового процесу технічними засобами (п.7 ст.129 Конституції України). Застосування звукозаписуючої апаратури допомагає зафіксувати не лише результати, а й перебіг судових дій, надає набагато більшу інформацію, сприяє надійному осмисленню того, що відбувалось у судовому засіданні. Фіксування судового процесу технічними засобами більш гарантує охорону прав та законних інтересів учасників процесу і встановлення істини у справі. Тому порушення повного фіксування судового процесу є порушенням ст..129 Конституції України. Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 бе-резня 2010 року по справі 1-45/2010 р. та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 25 травня 2010 року мають бути скасовані, якщо у випадках, передбачених КПК, перебіг судового про-цесу не був а повному обсязі зафіксований технічними засобами, так як це є істотним порушенням вимог закону та Конституції. Таким чином видалення із залу суду захисника є незаконне, редагування показань свідка Вороніна - оперативний псевдонім «Кравченко» вказує на необ’єктивність, одно-бічність та залежність суду від свідка та обвинувачення. Щодо порушення повного фіксування судо-вого процесу технічними засобами, то це є порушенням ст.129 Конституції України. А вирок суду – неконституційний. Апеляційний суд в своїй ухвалі не дав жодних оцінок таким порушенням, які чітко вказані в апеляційній скарзі. Підсудний 05.02.2010 подав клопотання про призначення захисником Чернюка Ю.В. (а.с. 236). Суддя Яворська Н.І. на попередньому судовому розгляді 15.02.2010 р. умисно не розглянула це клопотання. Це клопотання було розглянуто лише 22.02.2010р. після початку судового засідання, але незважаючи на клопотання як захисника так і засудженого про їх законне право на негайне ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, цього права не було своєчасно надано. Тому суддя Яворська мало того, що своєчасно не надала захисника засудженому Чернюку О.Ю., але й незаконно видалила захисника із залу суду, чим порушила Конституційне право засудженого на захист та ще й сфальшувала свідчення свідка Вороніна – «Кравченко». Цим антиконституційним діям суду 1-ї інстанції Апеляційний суд не дав належної рцінки.